Люблю я дощ

Люблю я дощ

Я дощ люблю за розмаїття фарб,

за тротуари від ватаги вільні.

Його краплини – це безцінний скарб

дарований природою людині. 

Без парасольки я кудись бреду

і дощовиця йде зі мною поруч,

нам затишно у змоклому саду

та мжа, на жаль, скінчиться надто скоро.

Розвидніється в небі божий день,

із пригоршні розсипле перехожих.

Чекаю в небесах нових знамень,

бо ми з дощем, напевно, надто схожі.

21.01.24р.