І знову ніч жаска, мов подих смерті.
Опівночі стерв’ятники летять.
І вибухів із пам’яті не стерти.
Осатанілий в хату лізе тать.
Він хоче спити немовляти крові
та ґвалтувати залишки душі.
Але і зараз є, що не готові
орді сказати: «Ви мені – чужі!»
19.03.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар