Бородянка

Весни обгорілі крила.

Чорного льоху прокльон.

Смерть попід вікнами вила

мінам з небес в унісон.

Опілля чавили танки,

у кашлі сухім гармат

ворог стирав Бородянку

безбожно за шматом шмат…

 

Але зі сторін далеких

в край, де запеклі бої

спішили до нас лелеки,

вимостить гнізда свої.

Любов, то велика сила,

що переповнює вщерть.

Й весни почорнілі крила

птахів не лякали геть.

10.04.22р.