Цей хліб святий. Він знав війну.
Його ворожі м’яли
траки
та вижили у
полі злаки,
любов всотавши
неземну.
Одна печаль спасти
не встиг
померлих з
голоду у Бучі.
Болять ці
спогади пекучі
в хлібах
налитих, золотих.
Навіть в
кривавих згустках тьми,
в своїх містах ущент
розбитих
на
протилежність московитам
ми залишалися –
людьми.
09.04.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар