Осіннє

Омріяна осінь устеле дороги листвою.

Дозріють на гілці останні шипшини плоди.

Клубляться тумани парним молоком над рікою

та бабине літо поверне тепло у сади.

Ще рано чекати на перші, пухкі заметілі,

що вибілять землю неначе до Пасхи хати́.

А перші птахи́ вже у теплі краї відлетіли.

Щасти тобі, пташко, в небеснім шляху до мети.

Осіння пора, я не можу тебе не любити.

Ти струни найтонші розбуджуєш в сплячій душі.

Настала пора їй покинути прихисток скиту,

красу змалювати осіннього лісу й дощів…

28.12.20р.