Червоногруді снігурі присіли на бузок.
Як хочеться узріти їх іще хоча б разок.
Угледіти в кутку вікна: ялинку, сані, став…
Що рук не покладаючи мороз намалював.
Хатинка, може і стара, стояла на горі
та пам’ятаю, як вітри гуділи в димарі.
Як тьохкав у морози лід по сивому Дніпру.
Казала бабця: «До весни вже повернув Перун…»
Було лякав мене на смерть сича вечірній зойк…
Як хочеться вернутися туди іще б разок.
13.12.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар