Коли яріє сну солодка мить,
тяжіє ніч і відчуває втому,
обнявши ведмежатко доня спить…
Святий, заходить, Миколай додому.
Із рукавички дістає скарби,
а там всього за рік не перебрати…
Нехай бажання збудуться, аби
маленьке серце відчувало – свято.
Я хочу зріти блискітки очей
і чути сміх дитячий звідусюди.
Хіба не ради ось таких речей
нам треба жити на планеті, люди.
19.12.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар