Душі не втішити. Віками
Дніпрову воду п’ють кати.
А ти, козаче, собі йди
із безнадійними думками
до нездійсненної мети…
Зе́млі поспродують юдеї,
тобі дістанеться – ярмо,
з полів поцупили зерно…
Та що поробиш, як плебеї,
а тим, відомо, все одно.
Твою сестру тягають ляхи,
Брати – прислужники Москви –
зреклися віри й булави…
А ми з тобою – гайдамаки
Чумацький шлях нам – корогви.
Борімося і вражой кров’ю
омиєм України схід*
щоби північний наш сусід
аж від Карпат до Приазов’я
зачувши наших коней блід.
15.12.20р.
*України схід – маю на увазі підняття Української державності (хоч
можна і так, як подумалося).
Немає коментарів:
Дописати коментар