(посвята матерям)
Материнські руки – лебедині крила
ніжно огортали, дарували сили,
щоб летів далеко за світи відомі,
а вони чекали на синочка вдома.
І не знали руки спокою ні миті
Час збирати мамі золотаве жито,
Дарувати мудрість зрощену роками,
віру передати Божими устами…
Повернусь додому, обніму рідненьку
та украв холодний вітер мою неньку…
І тепер до ранку мучитися снами,
бо глибока Лета пролягла між нами…
Але пам’ятаю вас я і понині –
руки материнські, крила лебедині.
19.07.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар