Не натягуйте вірша на голову бідну поета.
Бо, як тлумляться рими, в макитрі болить і дзумить!
Народити розумне – це вам не зжувати котлету…
І пегас то не слон: не впіймаєш проґавивши мить.
Люди думають щастя і гроші піїт загрібає.
Віршик видав у світ, на – лавровий вінець на горба:
Ні проблем, ні турбот, ні нужди у житті він немає,
А в додачу за ним іще й бігає фанів юрба.
У писаки завжди на землі неземні вшанування.
І колеги по цеху від слави і я очманів,
Вірші звісно пишу… Тільки в мене
маленьке питання:
Гривню, друзі, позичте! Бо я навіть супу не їв!
14.03.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар