В переливах ріки
Де суцвіття верби зветься –
котик,
Там потоком стрімким
Я відчув твій жадаючий
подих.
Нам співала вода
Про єдине, довічне
кохання.
Вітер мрії гойдав,
Що любов буде перша й остання.
І світанок горів,
Як горять перламутрові
зорі…
У безмежжі світів
Наші мрії були неозорі.
Я тебе на руках
Пронесу крізь життєві
негоди.
Бо у нас на устах
–
Ці весінні, чаруючі во́ди.
08.03.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар