Усі мовчіть! У
нас настала – тиша.
І навіть джміль
на бджілку не дзумить.
Хай бюлетені
догризають миші.
За день оця найвирішальна
мить!
Піду зірву портрета
із буфету
Там наша
незрівняна гордість – «Ю»!
Бо грішний Я і не
таю секрету,
Як бачу її посмішку
– не п’ю!
Кричить жона: «Повідбиваю
руки!»
Чи уві сні оце,
чи наяву?
Я шепочу:
«Тихесенько, ні звуку.»,
Дай безголосся це
переживу!
30.03.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар