У верболози під
лелечий клекіт.
Умита першим, лагідним
дощем
Весна крокує у
краї далекі.
Це ми засумували
за теплом
І душу снігопади
остудили.
Окутали морози
льодо-склом
Маленьку річку стиснули
щосили.
Та промайнув
лютневий зимодень.
Промінчик сонця
усміхнувся людям.
Хори струмків у
щебеті пісень.
Вдихну таку весну
на повні груди.
09.01.19р.
Немає коментарів:
Дописати коментар