Збетонілий час

Сьогодні дзвони (У) країні б’ють.

Свічки горять і ллються тихі сльози…
У кожного бійця життєва путь
Скінчилась у хрещенські ці морози.

Їх не зломив війни кровавий рок,
Кадировці, та сумнозвісний «Вимпел».
У ДАПі смерть завжди була за крок.
І кожний з них її до денця випив.

Натомлені, немиті, у золі
Тримали героїчну оборону.
Вони живі. То просто на землі
Спинився час під тяжкістю бетону.
                                                  21.01.19р.