Без розписки

Ховаємось, як миші по кутках.

Розхристані, утомлені, байдужі.

І серце студить надприродній страх,

Що сядемо у допру чи «калюжу».

Мені здається бачив нас Петро.

Він язика тримати не уміє!

Просвічується ліхтарем шатро…

Прощай моя любима Соломіє!

Злочинці ми, закон понад усе!

Амністії нема нам і не буде!

Мене від пережитого трясе.

Помилуйте, благочестиві люди!

Зірвався, не моя тому вина.

Хиткий цей шлях, потрапив у огуду.

Бо так тягло до неї, а вона

Ледь прилягла і оголила груди.

У нас п'ятнадцять років, як сім’я

І маємо, і донечку, і сина.

А тут така пригода, woo a la!

Що ніби жінка ця і не дружина.

Тому і маємо такі похмурі писки,

Був секс у нас сьогодні без розписки!

                                                     14.01.19р.