Не починай весни раніше

Муркоче підозріло Васильок.

Із пелеха не вабить його нить.

Іще зими не вийшов повний строк.

На вулиці мороз. Йому ж кортить.

Нехай іде. Сьогодні двадцять п’ять!

Упала ртуть до низу від нуля.

А, що робити? Коли усі сплять,

А котикове «Мняу!» – дошкуля.

Прийшов на ранок супиться, мовчить.

Несу ветеринару на кастра-

Ці (ю)ги і морози, одна мить…

І бовтуни одріже медсестра.

Лежить Васьок, на вулицю ні-ні.

Під грубою йому весна і рай…

Ото ж, дружок, заводячи пісні

Цю казку, як науку пам’ятай.

                                            12.01.19р.