Роздуми про українство

Душа болить. І серце крає щем.

Любити так нелегко Україну.

Де я такого дурня ще зустріну?

Щоби пройти у двох над вирвищем.

Кумпаняться зросійщені брати.

Не та їм віра, влада, ненька, мова…

Мене зовуть, не ладиться розмова.

Бо – гекаю, і говорю на – Ти.

Іду туди, де вітер гомонить.

Росою п’ється вільна Україна.

Косити час травиця по коліна.

Люблю тебе, о, невблаганна мить!

На все любов і воля Божа є.

Що принесе мені прийдешня ера?

Та правильно казав Степан Бандера:

«У боротьбі Держава постає.»

                                                 20.01.19р.