Оберіг.

Оберіг

(Моєму другові Мединському Олегу, офіцеру, тренеру, патріоту, який трагічно загинув захищаючи незалежність України. Вічна тобі пам’ять брате!)

                         І

– Візьми, мій сину, тепер час прийшов.

   Пора й тобі за Батьківщину стати.

   Наш рід, козацький, від Сірка пішов.

   Не нас учити землю захищати!

   Це оберіг родинний, він іде

   З часів козацьких, із самої січі,

   Йому ніхто не зрадив, і ніде,

   Він рід беріг у всіх боях одвічно.

                         ІІ

– Спасибі, мамо, час до бою йти!

   Бо ворог Україну рве, й шматує,

   До зброї стали всі мої брати,

   Хай супостати нашу міць відчують!

   Ми мирні люди, пахарі землі,

   Чужого нам одвіку не потрібно.

   А як війна, то станемо усі!

   Й захистимо від ворога Вітчизну.

                        ІІІ

А далі були Піски та Луганськ.

Жорсткі бої в Дебальцево й «промзоні»,

Був ДАП, Ізварино, був Іловайск…

Була війна, не визнана законом.

У випалений степ іде солдат,

І давить люту ворожнечу силу!

Бо рідну землю топче – супостат.

І матінка на те благословила!

                                  03.03.17р.