А грудень знову
захворів дощем.
Вночі заплакав, у
вікно забився,
Прошепотів:
як сильно я втомився…
Під рік новий…,
і щось казав іще.
Я чув слова і стогін
той, як він,
Всім серцем відчуває
прохолоду,
І аномально-грудневу
погоду.
І сліз печалі в
підвіконня дзвін….
27.12.16р.
Немає коментарів:
Дописати коментар