Сумна проза життя

…А старість увірвалася в життя: –

Пляшками та газетами із бака.

І тоннами смердючого сміття…

То від держави за труди подяка.

Старався ти, «Заслуженим» пішов

На пенсію, й своїй вклонився долі.

Тепер і маєш, тільки що знайшов

На смітнику. Та півсторіччя в школі.

Старе і майже зношене взуття,

І плащ іще з часів – «царя Гороху»,

І ні грошей нема, ні  співчуття,

Так догорить твоє життя потроху…

                                             30.03.17р.