Безсоння

 І знову ніч, байдужа і проклята,

І тане свічка, як весною сніг,

І в мареві померкла рідна хата,

І тьмою ночі схований поріг.

Безсоння давить каменем на груди,

І шелест вітру лізе у вікно,

Вже сплять давно в своїх постелях люди,

А в мене тане свічка за столом.

І тінь кидає на пожовклі стіни,

І сльози льє у тьмі нічній свіча,

І вже сьогодні серце відболіло,

Та ніч п’є  кров, і мариться душа.

                                                   14.07.05р.