Зізнання

Зізнання

А ти зітхнеш. І підеш далі.

Таке життя. Іди.

Вітер обійме за талію,

поруч його сліди.

Небо тихцем виплаче очі,

приревнує гроза…

та справи це суто дівочі.

Вітер хоч, що сказав?

Наобіцяв, аж три кошики

Та після цього зник.

А ще промовила пошепки:

«Так, то й так – чоловік».

25.10.23р.