Когутова пісня

Когутова пісня

(байка)

Когут співає, наче соловей,

затягне пісню і своїм, і вашим.

А якщо треба, може ще й, ой вей,

московською наспівувати краще.

Такий собі затятий віртуоз

і нота «фа», і нота «ля» без фальші.

У нього досить вдалий симбіоз –

собі дверима прибивати пальці.

Не какарікай, півнику, пусте.

Не стане кокош солов’єм ніколи!

Та моя байка ніби й не проте,

що ґалаґанів розвелось довкола.

Життя далеко не наївне,

не перетворюйтесь на півня.

13.10.23р.