Досвід
А, як шуміли, як вони текли
струмком спочатку, а за ним рікою
і тільки додавали сивини
лишаючи дитинство супокою.
Тому і бережу я доні сміх
щоб доля не розкрала ні перлини,
бо красти щастя у дитини – гріх –
найтяжчий Богом даний для людини.
Але ж хіба тут діло у гріху?
Дивіться, як горять щасливі очі!
Люблю я доні усмішку палку
ніхто не має щастя їй зурочить.
17.12.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар