* * *

* * *

Травневі ночі вигорять ущент,

росу отави до схід сонця вип’ють,

зайдеться небо проливним дощем

і проридає, певно, аж до липня…

А там уже і липи відцвітуть.

Не буде у сльозах дощу розради.

Коли настане час важких спокут,

пощезне мрево мрій про Ельдорадо.

Та хтось прошепче тихо: «Це – життя.

Тільки мовчи. Прошу. Табу. Наврочиш.» –

На серці запеклося відчуття,

що ті слова тоді були пророчі.

11.12.22р.