Ранок з дитинства
(із циклу Карашинські жита)
Ранок плекає Здвиж,
спить на стовпі лелека,
я полюбив цю тиш
і молоко із глека.
Ген за селом поля
поміж лісів соснових
пахне рідна земля
у ясі світанковій.
І солов’їний спів,
радісний і високий
будить усе від снів,
ранковий даруючи спокій.
23.11.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар