Цариною йшов звечора туман.
Ховав пейзажі осені довкола.
Вже клен приміряв золотий жупан,
засі́яли озиминою лан…
І висріблив холодний ранок поле.
До вирію зібралися граки.
Спустілими стоять лелечі гнізда.
І ніби плачуть, падають зірки
і зимним сумом віє від ріки…
І на порозі мнеться осінь пізня.
01.10.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар