в'язали, що могли на біднім древі,
у шворах віднаходячи ключі,
або тасьму, що проведе у мреві
між Мойрою розставлених силків,
вовківень оминаючи тенета...
Загадували всі, що хто хотів
лишаючи з мотузкою секрети.
І дерево терпіло геть усе
і тільки шепотіло: "Боже... люди...
яке життя у кожного пусте! " -
і всохло від бажань людських під грудень.
29.10.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар