Відчуваю потяга потугу,
рейок дві натягнуті струни…
Хочеш, розкажу тобі, як другу
одинокі які бачать сни?
Кажуть люди всі на світі грішні,
у вагоні зовсім не до сну,
відцвітають спогади, як вишні
й дріботять сльозами по вікну.
Цю хворобу лікар не лікує.
Захворівши навіть один раз,
не шукай пігулок, марно, всує.
Тебе зцілять тільки відстань й час.
25.09.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар