* * *

Життя хтось не прожив, а пролетів.

І навіть не відчув на крилах лету.

І тільки спів, цей солов’їний спів

такий п’янкий для кожного поета.

 

У жи́та шумі таїна буття.

Ви чули до схід сонця, як у полі

вітають ранок наливні жита́

і легковій гуляє на роздоллі...

 

Іду до Батьківщини вівтаря,

несу у серці виплекану ружу.

Де пестить роси зніжена зоря,

там золотом не виміряти душу.

19.06.21р.