Голубі нині стали – зелені,
Вова – баба, Маруся – козак!
Тютюну не бажають легені,
вже б копита відкинуть й ніштяк.
Боже мій, як тебе, Україно,
Розпинають на дибі ж*ди
непокірні не схилиш коліна!
Переможемо, як не крути.
Ми віками гартуємо вдачу
і колись на руїнах москви
ні онуки, ні я не заплачу…
тільки сплюну: «Таки дожили!»
29.09.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар