О, ноче, не спіши будити ранок.
Яка чудова світанкова мить.
У губи поцілую наостанок…
Пора іти. Нехай кохана спить.
Що є любов? – велика таємниця.
Ніхто не зміг довідатись глибин,
чому нас манить чарівна жар-птиця?,
де навіть час притишує свій плин.
Хай серце вибиває барабаном
риторику великих почуттів…
Прошепочу: «До зустрічі, кохана.
Пора іти. Солодких тобі снів.»
25.09.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар