У темному лісі весь ранок дощило.
Ворона стулила від холоду крила.
Малесенький зайчик тремтів під осичкою.
Він дуже боявся зустрітись з лисичкою.
Він дуже боявся зустрітись з лисичкою.
І шубка промокла у нього до нитки,
І навіть не радують перші лелітки…
І навіть не радують перші лелітки…
Аж раптом підбігла хитруня руденька:
– Чого ти, спитала, боїшся, маленький?
– Чого ти, спитала, боїшся, маленький?
– Жахаюся лиску я, сили не маю,
А з виду яка вона навіть не знаю.
А з виду яка вона навіть не знаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар