Каже кум: «Беріте, куме, частину городу.
Я буваю у селі рази два на рік!
Ви ж селянин ого-го. Така ваша
врода.
Гнете спину до землі скоро уже вік.
Будуть, Вам, і огірки, і капуста з хріном,
І томати родять тут, і міцний буряк…
А платню візьму таку – банку самогону.
Мзда повинна, куме, бути без її ніяк.»
На городі батракую зранку до обіду,
Потім тракторця беру й гайда у поля.
Час збирати врожаї, на фазенду їду.
Стоїть кум і грізно мовить: «Це моя земля!»
Не підточить комар носа, документи в нормі.
Десь годину вже триває сцена ця німа.
Представник із ним від влади – рідний брат у формі…
В результаті – самогону й врожаю нема.
24.03.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар