Грає вітер листочком кленовим,
Підкидає його в небеса…
Як нове все у світі не новім.
Кожен день, кожна мить – чудеса.
Зупинився, стою край дороги
І чарує мене цей політ.
Ув очах заблищало вологих
Розуміння промотаних літ.
Так буває у світі нетліннім,
Коли вам відкривається суть –
Прихиліть перед вічним коліно.
Хай усі на землі підождуть.
13.03.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар