Люблю травневі ночі запашні,
Коли усе в зеленому розмаї.
У небі очі зірочок ясні
І соловейка пісня в тихім га́ї…
О, скільки слів уже сказали про
Ці чарівні та дивовижні ночі.
Шепоче в них натомлений Дніпро
І пісня ллється лагідна, жіноча.
І вітер стеле хвилями туман,
І трави п’ють п’янкі, студені ро́си,
На повні груди дихає лиман,
У мавок перевтілюються лози…
Ця казка йде зі мною з року в рік.
І неї я зрікатися не хочу.
Як сутінки, відразу за поріг.
У ці травневі, неповторні ночі.
12.03.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар