Сьогодні – це хіба це багато?
До неба тягнеться трава.
У затишній твоїй кімнаті
Промінчик сонця ожива
І жевріють іще надії
Цей день прожити без утрат.
Короновірус, пандемія.
Усі ув’язнені без ґрат.
Навіть якщо ми за крок від безодні
Дякую, Боже, за наше сьогодні.
30.03.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар