Осіннє диво

Осіннє диво, звідки ти прийшло? –

Розсипані червоні намистини

Посеред інею та листя горобини,

Жаріє літа зраджене тепло.

З порошею вальсує вітерець.

Гойдає не роздмухану надію…

Дивлюся і душею молодію,

Ще трішечки – і осені кінець.

Все потопає в оксамиті дня.

У паморозі віти скорушини,

Останньої чекаючи години

Запитуються снігу: –

                                   як же я?

                                           17.11.17р.