Байдужий потяг відбиває стики,
Вицокуючи кожен перехід.
Свої до ранку не зімкнути віки
Край ночі я побачу сонця схід.
І сірий ранок уготує ліки,
(Рецепт один, але на сотню бід).
Ми всі туди, де ллються крові ріки…
Бездушний ешелон іде на схід.
09.11.17р.
Немає коментарів:
Дописати коментар