Берегиня

 

Берегиня

Полинути в загублені світи,

де пломеніє зорепадом небо,

за однорогом по траві піти,

він знає шлях, що приведе до тебе.

Ти мавкою живеш серед лісів

і крапель дощових збираєш перла.

У цій ніким небаченій красі,

гармати не роззявлять свої жерла.

Їм лячно розкида́ти грім війни,

де світом править роду берегиня,

ідуть у поле на жнива сини,

твій дім для них опора та твердиня.

Стоїть на місці часу тихохід,

нема куди годиннику спішити

і не важливо спадень це чи схід,

планета не зіб’ється із орбіти.

Нехай життя спиває всю ясу,

що тягнеться із древності до нині.

Такі, як ти примножують красу

й уговтують драконову гординю.

24.02.24р.