Душа воїна
На долоню сіло пташеня,
полохливо дивиться у вічі.
Другий рік не кінчиться війна.
На могилах воїв плачуть свічі.
Воском наче з’єднує світи.
По сльозах та вирвах плине кача.
Свіче, ти дорогу освіти
хай до Бога йде душа козача.
Трохи ще спочине на руці,
набереться сили, шлях далекий.
Забринить сльозою на щоці.
Як хотілось, щоб то був – лелека.
06.02.24р.
Немає коментарів:
Дописати коментар