* * *

* * *

Слова молитви линуть із душі.

Хіба важливо в голос чи про себе?

Зоря запалить горизонти неба…

У світі Божім стільки на межі.

А скільки в нім іще й за небокраєм?

Здогадуємось ми, але не знаєм.

Зовуть нас невідомі рубежі.

Ти не шукай суцвіття м’яти-рути,

за всі гріхи настане час спокути,

коли зречемось світу метушні.

19.09.23р.