У кінозалі

Як відбивало серце: тьох-тьох-тьох…

Сеанс і ряд останні в кінозалі.

Лишитися ми мріяли удвох,

а, що робити з цим, на жаль, не знали.

Життєва проза: осені сльота

ховає повню в хмарах почорнілих,

з тобою ми отримали квитка

та долі поєднати не зуміли.

О, юносте, розхристана душа

тобі давалось все, а ти не брала.

Не раз я потім мойру спокушав…

Але так і не зміг у кінозалі.

28.01.22р.