Не бідкайся на зиму, все мине.
Кульбабки змінять біле покривало
і сонечко всміхнеться, ніби знало:
пора вертати до життя земне.
Напоїть соком пагонець бруньки,
струмки довкіл синиць переспівають…
Прийшла пора зеленого розмаю,
це відчувають на полях граки.
Вирує вдень пробуджене життя.
І хоч вночі вертаються відзимки –
дорогами весна крокує стрімко.
І райдугою визріє сльота.
24.01.22р.
Немає коментарів:
Дописати коментар