– Час напитись осені.
– Авжеж.
Смакувати кольори пожеж,
що в тумані листя запалило,
багряніють над рікою схили,
мжичка сіє рясно береги,
повертає дощик нам борги
за липневу спеку чи, за серпень,
за гріхи далеких неповернень…
– Люди кажуть: осінь золота.
– Та хіба ж це осінь? Це – життя.
22.08.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар