Шлях Чумацький – неба пектораль.
І по сіль, і на війну дорога.
Пам’ятає і Христа й Дажбога,
й бездощів’я і роси кришталь…
То возами небосхил трясе,
то небес корону приміряє…
Ні початку шляху, ані краю.
Все стрічає й проводжає все.
Де ви нині, браття, чумаки?
Де воли, що тягнуть віз степами?
Вам Господь відкрив небесну браму
і повів далеко. За зірки…
17.08.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар