Стояло щастя на осонні
та людям
заглядало в очі.
Куди вони
спішать сьогодні?
З ним знатися ніхто
не хоче.
Турботи виміряні
часом,
а його вартість
– копійчина.
Чи буде щастя? Іншим
разом.
Не до
шляхетності людині.
І животієм. Дні
минають.
Чекає старість
на ослоні.
І може здатися
нам раєм
та тепла усмішка
з осоння.
28.07.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар