Мов дихає попід горою
в тумані ранку
острева,
корови йдуть до
водопою,
росою ніжиться
трава...
І чисті води
Черемошу
геть
переспівують птахів,
а цю мелодію
хорошу
розсвіт несе за
сім морів…
Комусь світанок
і не більше.
Між прохолодою
дощів
рядочками
лягають вірші,
як ліки
зраненій душі
05.07.21р.
Немає коментарів:
Дописати коментар