Цей звук не сплутати ні з чим,
Де косу по росі мантачать,
Я косарю бажаю вдачі…
Й тримаю косовицю з ним.
Косили, пам’ятаю, вдвох…
Лягали хвилями покоси,
А солов’ї дзвінкоголосі
Нам щебетали – тьох-тьох-тьох…
Та нині не коса – бензин
Гарчить неначе зла собака…
Аж хочеться до болю плакать,
А може й загарчати з ним.
Той звук не сплутаю ні з чим…
12.06.20р.
Немає коментарів:
Дописати коментар