Оберіг

Чи припаду до джерела добра?

Поезія не сповнена любові.

В ній біль за Україну в кожнім слові,

Бо журиться Тарасова гора.

Іще учора думав не про те,

Що ми по суті тимчасові гості,

Шукаючи у неба високості

Для себе щось величне і святе.

Оббив ногами не один поріг,

Але відкрив просту вкраїнську душу

І їй вклонитись хочу, а не мушу,

Вона мого народу оберіг.

01.06.20р.